Всесвітній кліматичний марш у Харкові

29 листопада 2015 року українці вперше підтримали всесвітній екологічний марш, який відбувся напередодні кліматичної конференції ООН у Парижі. Акція в Харкові була однією з найчисленніших по Україні, другою за масштабом після столиці. Цікаво, що ініціювали її дві дівчини, які зовсім не мали досвіду у проведенні акцій та керуванні проектами. Вони просто обурювалися бездіяльністю політиків та державних службовців стосовно екологічних проблем, а коли побачили заклик Avaaz до проведення кліматичного маршу у кожному місті по всій планеті, вирішили діяти. Вони презентували свою ідею на “Соціальному Вітаміні”, де познайомилися з активістами екологічного руху “Друг природи” та “Спілкування без кордонів”. Ми підтримали дівчат у організації акції. Ця історія дуже показова  — “Соціальний вітамін” згуртував вже чимало ентузіастів та виплекав кілька нових проектів!


Для того, аби зробити нашу екологічну акцію ще цікавішою, окрім марша ми провели цілу низку подій: екскурсії до “Чорнобильської історичної майстерні” та парку альтернативних технологій, майстер­клас з малювання еко­плакатів, кінопоказ про танення льодовиків та глобальні зміни клімату.
В результаті ми не тільки підтримали всесвітню акцію та продемонстрували солідарність зі міжнародним кліматичним рухом, а й спробували привернути увагу харків’ян до локальних екологічних проблем, проблеми викидів коксохімічного заводу, знищення зелених насаджень, проблеми сміттєзвалищ, недостатній розвитку велоінфрастуктури, тощо.

IV Форум Розвитку Громадянського Суспільства

19 листопада у Києві пройшов вже четвертий Форум Розвитку Громадянського Суспільства. Як кажуть самі організатори, Форум – це місце зустрічі усіх з усіма. І це правда, бо окрім великої кількості нових облич, ми також зустріли представників активних НУО з різних міст, у тому числі  — з Харкова. На своїх шести майданчиках Форум зібрав близько 3000 відвідувачів, його програма покривала безліч тем (від піару і інституційного розвитку до роботи з волонтерами і вирішення конфліктів), формати роботи були також різноманітними – майстер-класи, дискусійні панелі, круглі столи, презентації, ярмарковий формат.
Ми мали можливість поспілкуватися з потенційними донорами (ІСАР Єднання, фонд "Відродження", Посольство Канади, та деякі інші) і дізнатися про можливості отримання грантів для реалізації наших ідей та розвитку організації. З натхненням та новими знаннями, продовжуємо працювати!
Наступного разу, треба звати на Форум Розвитку Громадянського Суспільства всіх знайомих активістів, адже де ще в Україні можна знайти таку концентрацію людей, досвідчених у громадській діяльності?

Майстерня громадських організацій

Всі інтелектуальні надбання людства реалізують свій потенціал, коли поширюються, змінюють поведінку та суспільство в цілому. Якщо ж вони сховані в одній особі або організації — вони не живі і гальмують прогрес.

Керуючись такою думкою, ми вирішили, що час активістам третього сектору Харкова відкрити доступ до свого досвіду та знань. Безумовно, кожна організація за роки активної діяльності накопичила знання та досвід з організаційного розвитку та тем, що є корисними для більшості активістів. Хтось краще розуміється у фандрайзингу, хтось — у роботі з волонтерами, а хтось — у творчому підході до справи. «Майстерня громадських організацій» — це спільнота активних громадян, які діляться одне з одним корисними знаннями. досвідом та ресурсами і також об’єднують зусилля аби втілити ще цікавіші та ще суттєвіші проекти. 
Перша зустріч «Майстерні»  відбулася 7 листопада у межах фестивалю громадських ініціатив «Соціальний Вітамін». У програмі було 4 панельні дискусії:


1) «Розвиток громадської організації: в пошуках ефективності».
Ведуча: Олена Решетняк  — Голова Правління Агенції Змін «Перспектива» , міжнародний тренер і консультант, кандидат економічних наук.
2) «Креативні стратегії в івент-менеджменті ІІІ сектору».
Ведуча: Олена Зіненко  — куратор проекту «Дитяча ПлощARTка», креативний директор івент-агенції «Дwа Тоwарища».
3) «Ефективний соціальний піар: як зробити організацію помітною в ЗМІ».
Ведуча: Христина Пашкіна  — головний редактор веб-журналу «Реприза», головний менеджер по роботі зі ЗМІ брендінгової агенції «Boomerang».
4) «Реєстраційні дії громадських організацій».
Ведучий: Артем Коновалов  — програмний директор громадської організації «ЦЕНТР РОЗВИТКУ ГРОМАД». Експерт аналітичних установ, учасник розробки законопроектів з питань діяльності громадських організацій і сприяння розвитку громадянського суспільства, програм їхнього моніторингу й оцінки.

Коли ми побачили, що кількість зареєстрованих активістів перевалила за 50, у нас не лишалось сумнівів, що подібні заходи є актуальними для багатьох представників громадських організацій та ініціатив. Тепер ми продовжуємо знайомитися ближче один з одним, ділитися досвідом та планувати спільні проекти.

Вітаміни для міста, вітаміни для активістів



7-8 листопада відбувся Фестиваль громадських ініціатив «Соціальний Vitamin-B» — майданчик для знайомства і спілкування проактивних харків’ян. На Фестивалі відвідувачі знайшли 100 % синергії, обміну, зростання, натхнення + 0 % офіціозу й занудства.
У суботу близько 50 активістів ділилися досвідом на камерному заході «Майстерня громадських організацій», натомість недільний захід — Ярмарок громадських ініціатив — видався людним і жвавим, як і годиться ярмаркові. 41 організація, (що на десять більше, ніж на першому Vitamin’i), понад 500 відвідувачів, чотиритри майданчики (виставки громадських ініціатив, майстер-класи, презентації, дитячий творчий майданчик).
Олесь, гость:
— Vitamin — це захід для залучення нових людей, що дає їм поштовх для дальших дій. Я дуже радий, що він вийшов не тільки для своїх, як це трапляється з фестивалями. Це якесь ядро, що виділяє з себе багато енергії та збагачує цим "екоураном" людей, що до цього нічого такого не робили. А тепер їх чимось зарядили і вони пішли далі передавати добро.


Збагатилися від заходу не тільки відвідувачі, а й ініціативи: організації тісно сусідили в атріумі Еврейського культурного центру «Бейт Дан»  — коли б і не хотів, а мусиш контактувати.
Ірина Тарасенко, представник проекту  EcoLanding:


Ярмарок видався напрочуд корисним та продуктивним для команди проекту ‪#‎EcoLanding‬. З'явилось чимало нових контактів. Приємно бачити, що багато людей цікавить тема роздільного збору сміття й зокрема наш проект. Одна жінка спеціально приїхала на ярмарок, бо побачила по ТВ репортаж про нас! Приємно чути слова підтримки, люди цікавились, як долучитися і чим допомогти, задавали запитання. Нас запросили взяти участь у декількох цікавих заходах, що ми неодмінно й зробимо.


Під час заходу гості й ініціативи висловлювати своє бачення наступних Vitamin’ів. На жаль, були й такі ініціативи, що не змогли презентувати себе на виставці за браком місця чи просто невчасно подану заявку.


Тетяна Карібова, представник благочинної крамниці «Шафа добра»:


—  Було б цікаво зробити ярмарку на вулиці, коли потеплшаіє. Добре, що ми єдине волонтерське озеро, однак, може, нам треба стати річкою, що захоплює людей, на яких спрямовані наші ініціативи.


Ірина Сальник, співорганізатор «Соціального Vitamin’а»:


— Уже після першого Vitamin’a ми отримали відгуки і побажання про другий. А сьогодні про наступний. Напевно, це найкраще заохочення.
На наших очах суспільство стає більш зрілим. Ми хочемо цьому сприяти, тому у планах —  створити стаціонарну платформу для громадських ініціатив. Нагода взяти участь у тренінгу чи семінарі в активістів буває один-два рази на кілька місяців, а потреба обмінюватися досвідом, отримувати якісну експертну допомогу бухгалтера, юриста тощо —  значно частіше. Не знаю, чи впораємося ми фізично (наше ядро —  чотири активістки «Друг природи» й «Спілкування без кордонів»), однак сьогоднішні наші партнери «Чорнобильська історична майстерня», Міжнародний освітній центр Дортмунд, «Бейт Дан»  готові підтримувати нас і надалі.
Гаяне Грищенко, координатор програм ЄКЦ «Бейт Дан»:


— Тут я бачу реальні проекти. Як людина, що давно працює в цій сфері, я знаю, що в Харкові багато проектів на папері. Дуже тішить, коли дізнаєшся, що є проекти, зініційовані не заради грошей, а щоб поліпшити місто. «Бейт Дан» працює понад 15 років. За цей час ми зробили багато проектів у єврейській громаді й уже шість років працюємо з міськими соціальними проектами. Хочеться внести в єврейську громаду якомога більше соціальних ініціатив.  Ми дуже хочемо співпрацювати з організаціями, що працюють у цьому напрямі. Якщо ми об’єднаємося, то будемо набагато успішнішими.  


Атмосфера на заході була сприятлива для зав’язування нових контактів —  тепла й креативна. Діти просто на місці створили монументальну картину а-ля Матіс і тут таки експонували її, стартап — волонтерське телебачення Bandera’s — експромтом зняло ролик про Фестиваль (свій перший проект, до речі!) і показало наприкінці заходу.
Закінчивсялося Vitamin переглядом і обговоренням стрічки від Міжнародного фестивалю про права людини Dokudays UA «Глибоке кохання», що справива на глядачів сильне враження.

Соціальне підприємництво як сталий шлях до вирішення суспільних проблем

Громадські організації  — невід’ємнча частина громадянського суспільства і відіграють значну роль у вирішенні багатьох проблем. Але у громадських організацій є одна постійна проблема  — пошук коштів для вирішення поставлених завдань та втілення проектів. В Європі все частіше зустрічається інший формат вирішення соціальних, культурних, екологічних та інших проблем  — соціальне підприємництво.
Соціальне підприємництво – підприємницька діяльність, спрямована на інновативну, суттєву та позитивну зміну у суспільстві. В той час коли бізнесмени зконцентровані на створенні фінансового прибутку, соціальні підприємці займаються збільшенням соціального капіталу. Вони задіяні у таких галузях як освіта, охорона навколишнього середовища, боротьба з бідністю, права людини та ін.
Нам пощастило потрапити на Школу молодіжного соціального підприємництва, що була відкрита Інститутом міста у Львові. Навчання у Школі відбувалося в два модулі: 24 – 27 вересня та 1 – 4 жовтня. Окрім того, всі ми мали змогу консультуватися з менторами, презентувати свої ідеї та отримати зворотній зв’язок від експертів у галузі. В межах школи окрім навчання у нас була можливість поспілкуватися із авангардистами соціального підприємництва в Україні, а подекуди навіть відвідати їх підприємства. Знайомство з фундаторами та активістами таких проектів, як турклуб “Манівці”, спільнота взаємодопомоги “Емаус – Оселя”, громадський ресторан “Urban Space 100”, соціальна пекарня “Горіховий дім” дають впевненість, що в нашій країні можна творити дійсно чудові проекти, які призводять до соціальних та суттєвих змін!  

Еко-кемпінг «Зелені Узгір’я»

Влітку 2015 року ми плідно попрацювали над пілотним проектом, що розвиває культурний та екологічний туризм, розповсюджує ідеї сталого розвитку, формує позитивний імідж Краснокутського району, стимулює культурний розвиток молоді та розвиток сільських громад. Що ж це за проект-панацея?  — подумаєте ви, але ж ні, просто така його особливість  — багатосторонність.


Під час волонтерських еко-таборів у 2014 році серед іншого було облаштовано наметове містечко, що задумувалось як прихисток для відвідувачів Національного природного парку «Слобожанський», зокрема, турстичного маршруту «Забутими стежками» (що з’єднує озеро Вільшанку та Співочі тераси).
Аби цей простір виконував свою місію, ми розробили концепцію та запустили його діяльність. Цей лісовий майданчик ми назвали еко-кемпінгом «Зелені Узгір’я».
Еко-кемпінг «Зелені Узгір’я» - це комфортний простір для здорового відпочинку, неформальної освіти, саморозвитку та спілкування на лоні природи. На території еко-кемпінгу є майданчики для встановлення наметів, душові, туалети, умивальники, кухня з піччю на дровах, альтанки, ватра, оточена лавами, а поруч з табором розташовано джерело чистої питної води та озеро.

Створюючи цей простір, ми керувалися принципами екологічності та етичного ставленням до природи. Для досягнення балансу між комфортом гостей та мінімальним впливом на навколишнє середовище в житті та побуті табору ми керувалися наступними принципами:
  • мінімальне втручання в оточуючу нас природу;
  • використання натуральної побутової хімії та засобів особистої гігієни;
  • створення мінімальної кількості відходів та сортування сміття;
  • вегетаріанське харчування;
  • відмова від алкоголю та наркотиків;
  • використання відновлювальних джерел енергії;
  • використання мінімума технічних засобів.
Модель проекту на просторах Харківщини доволі нова, адже з одного боку ми пропонуємо людям цікаве дозвілля та розваги, а з іншого  — виконуємо соціальні та природоохоронні функції. Підтримка місцевих фермерів та підприємців - це не головне завдання, але ми намагалися робити закупівлі саме в них. Проект повністю функціонував за рахунок благодійних внесків відвідувачів кемпінгу (яких за літо було майже 200). Кошти, зібрані протягом літа були спрямовані на покриття поточних витрат еко-кемпінгу, на екологічні проекти ГР «Друг природи» та освітні проекти ГО «Спілкування без кордонів».

Ековорккемп у Центрі розвитку та відпочинку “Світлий берег”, Азовське море, Запорізька обл.

Проект центру, починаючи з зими 2015 р., втілювався групою ентузіастів у кооперації із членами організації “Твори добро, Украина!”. СБК представляла авторка цих рядків,  Наталка Трофімова.
На дванадцятигектарній ділянці із трьома закинутими базами відпочинку планувалося створити екологічний відпочинковий простір із вегетаріанським харчуванням та вільний від табаку і алкоголю. Таке місце, де дорослі та діти у спокої та гармонії з природою могли б  відпочивати та займатися творчістю, йогою, отримувати цікаві знання із екології, здорового способу життя та саморозвитку. Ця прекрасна ідея потребувала великих зусиль, часу та матеріальних вкладень. Саме тому ми замислили провести волонтерський табір. 
Так, у глуху глухомань на самому березі Азовського моря, минаючи п’ять блокпостів,  приїхала група волонтерів із різних куточків країни. Веселі, винахідливі та сміливі люди зібралися, треба сказати! Всі різні і такі унікальні, кожен зі своєю родзинкою!  Стати командою нам не завадили ані різниця у віці, ані змії, ані зміна погоди, ані часта втома від роботи!

Завдання, що довелося їх виконувати, були різноманітними: шукали в землі трубу, яку -дцять років тому було прокладено “десь отам”, проводили інвентаризацію мотлоху, що знаходився на базах,  шліфували пахкі дерев’яні меблі, шили чохли для меблевих подушок, збирали та сортували сміття, прибирали кімнати у старих корпусах та поралися на городі, який, до речі, облаштований за усіма принципами органічного землеробства.
Азовське море має декілька серйозних екологічних проблем, зокрема це його обміління та зникнення унікальних видів з акваторії, але хочу розказати про один цікавий феномен, із яким зіткнулися ми. Центр знаходиться між двома частинами НПП «Приазовський», фактично на сто кілометрів поблизу нас вздовж моря немає ніяких місць проживання людей, самі степи, а точніше —  їхні решти, поїдені ерозією, в деяких місцях схили досягають ста метрів і вся ця громада потроху суне у море. Зверху розкинулися лани, засіяні під самий край. Страшно було уявити собі як декілька місяців тому на цьому схилі їхав трактор і орав оту землю, як взагалі він не зсунувся у прірву??? 
Берег, прилеглий до Центру, являють собою урвища, порослі чагарником, та невеличку смугу піску. І вся ця дика краса була схожа на сміттєзвалище! Виявилося, що кожен шторм море приносило кілограми пластику, який чіплявся за коріння та чагарник, лишаючись та нашаровуючись. ПЕТ-пляшки, зв’язані мотузкою —  колишні поплавці нелегальних рибалок, яких тут тьма, балони з-під монтажної піні, флакони побутової хімії, пакети усіх кольорів та видів ( «Пакет нннада?» ), поодинокі капці —  ось неповний список солдатів армії, з якою ми воювали.

Серед наших буденних справ було й місце навчанню та веселощам: ми вчилися варити шоколад, чергували на кухні,  опановуючи нові вегетаріанські рецепти, займалися йогою та дізнавалися про сироїдську дієту, проводили вечірню ватру, дивилися кіно, займалися рукоділлям, час від часу влаштовували посиденьки з еко-дискусіями, їздили на екскурсії цим прекрасним краєм!



Тиждень промайнув як і не було, ми прощалися із сумом в очах та бажанням вернутися, адже Приазов’я припало нам до серця і манило своїми секретами!

Автор - Наталка Трофімова

Спільна справа з національним парком? Легко!


Ми, українці, тільки зараз починаємо по-справжньому відкривати для себе природні й культурні багатства своєї землі та знайомити з ними наших іноземних гостей. А це сильно впливає на розвиток активного, екологічного, зеленого, сталого туризму.

Якщо внутрішній сталий туризм Вас цікавить не лише, як споживача, якщо Ви - громадський активіст, свідомий підприємець чи просто бажаєте втілити проект спільно з національним парком, тоді електронна брошура "Спільна справа з національним природним парком: посібник для громадських активістів та підприємців" стане Вам у нагоді.

Посібник розповідає про можливості та кроки, які варто зробити для започаткування власного, суспільно корисного, соціально відповідального бізнесу у співпраці з національними парками. Співпраця з приватним сектором є ключовою для розвитку національних парків. Така взаємодія дозволяє їм забезпечувати власні потреби, вести наукову діяльність і якісно надавати туристичні та еко-освітні послуги задля збереження природних багатств країни.

Посібник створено в межах проекту "Національний парк як осередок підвищення екологічної свідомості молоді" (підтриманий Швейцарським бюро співробітництва в Україні). Також, в межах проекту створено статтю “Розвиток національних природних парків через взаємодію з громадським та приватним секторами: зарубіжний досвід”, яка є узагальненням дослідження діяльності іноземних парків та висвітлює ключові тенденції у взаємодії парків з приватним сектором.  


Розвиток сталого туризму в Україні

Тема розвитку сталого та екологічного туризму найбільшої уваги отримує саме у весняний та літній період, коли українці та іноземні гості активізуються і починають шукати потаємні привабливі куточки країни для відвідування, відпочинку та розширення власних знань.


Саме у час підвищеної уваги до туристичної сфери громадська організація “Спілкування без кордонів”, громадський рух “Друг природи” та Українська асоціація активного та екологічного туризму 26 травня 2015 року провели вебінар на тему "Ефективна рекреація в національних природних парках як фактор регіонального розвитку".
До участі були запрошені працівники установ природно-заповідного фонду, громадських організацій, туристичних фірм, районних адміністрацій та усіх, хто цікавиться екологічним та сталим туризмом більше, ніж просто користувач. Спікером вебінару виступив Сергій Підмогильний — голова Української асоціації активного та екологічного туризму.


Питання, що розглядались під час вебінару:


  • Оцінка ресурсів НПП з точки зору туризму.
  • Цільові групи рекреантів і їх потреби.
  • Необхідна інфраструктура. Гіди парків.
  • Маркетинг і промоція рекреаційного потенціалу.
  • Статистика і аналіз туристичних потоків.
  • Навантаження на території і регулювання туристичних потоків.
  • Взаємодія і співпраця у форматі сталого місцевого розвитку.
Також, під час вебінару було презентовано електронну брошуру “Спільна справа з НПП: посібник для громадських активістів та підприємців” та узагальнення дослідження діяльності іноземних парків, що були проведені ГО “Спілкування без кордонів" у межах проекту “Національний парк як осередок підвищення екологічної свідомості молоді”.  

Школа громадського активізму «I-Дія»: Від ідеї до реалізації!

Днями “Спілкування без кордонів” завершило свій пілотний проект школи громадського активізму “І-Дія” (чит. Ай-Дія). Ідея подібної школи назрівала в нас вже давно. Вбачаючи необхідність у передачі практичних знань та власного досвіду наступання на «граблі», заховані у хащах громадських інтервенцій, ми почали укладати програму. Це виявилось непросто, адже хотілося дати лише найбільш важливе та корисне, при тому не перевантажити учасників школи. З рештою було обрано такі теми: проектний менеджмент, корисні для активістів інтернет - сервіси, правила роботи зі ЗМІ та соц. мережами, вичерпно подали тему акивізму (соціальні, психологічні, філософські аспекти), попрацювали над тим, яка має бути ефектина команда, розібрались із мотивацією.
Основним завданням школи стало надання допомоги проактивній молоді у переході від ідеї, до її реалізації, що і відобразилося у слогані події.
«І-Дія» тривала весь лютий та проходила в декілька етапів. Протягом двох  тренінгових вікендів учасники мали можливість повністю зануритися у  навчальний процес. Незважаючи на те, що тренінги тривали весь день, учням ніколи було нудьгувати чи втомлюватись —  використання різних методів неформальної  освіти  виключало одноманітність подання матеріалу та надавало можливість його різнобічному сприйняттю.
Під час тижня  практичних дій учні об’єднались  у три групи та отримали завдання провести міні-дослідження інновацій у міському просторі. Об’єктами дослідження стали унікальні культурні формації, які існують у нашому місті. Перша група досліджувала Соціально-культурий центр «Автономія», перший у Харкові сквот.  Друга група – завітала до центру паркуру та акробатики «Прокач», а третя – до креативних технарів із KhaсkerSpace
Домашнє завдання виявилось напрочуд продуктивним: ми не тільки дізнались багато цікавих моментів із життя трьох надзвичайних команд харківських активістів, а й побачили багато спільного в роботі та секрети їх успіху!
Також на школу запрошувались цікаві гості – досвідчені громадські активісти, що ділилися особистим досвідом під час дружньої бесіди без формальних презентацій та краваток :)): Яся Бондарчук —   куратор «Муніціпальної галереї», Вікторія Смагіна —  координатор «Харківскього Велодня», Ольга Ширіна  — співзасновниця школи волонтерів м. Запоріжжя, Аліна Ханбабаєва та Сергій Жуковський  — організатори «Дня музики», проф. Олег Векленко —  дизайнер-графік, знаний у всьому світі, батько-засновник триєннале еко-постеру “4 блок”.
Наприкінці школи учасники відправились у самостійне плавання та реалізували свій власний проект “Допоможи Харківським батарейкам здатися!”, метою якого було інформування учнівської та студентської молоді про небезпечність відпрацьованих батарейок та необхідність їх роздільної утилізації. В результаті, в Харкові з’явились 25 нових пунктів прийому батарейок у антикафе, коворкінгах, шолах, ВНЗ та цією проблемою зацікавилися сотні молодих людей.
Активісти серйозно поставились до завдання та планують продовжувати свою діяльність навіть по завершенні Школи, наразі у їхніх планах відкрити ще 20 точок збору батарейок.
Школи, подібні до “І-Дії” є невід’ємними у процесі формування нації свідомих громадян, адже без активної участі молоді у житті громади та націленості на сталий розвиток, вірогідність соціальних змін є незначною. Усвідомлюючи цю актуальність, усі організації, до яких ми звертались, охоче відгукнулись та підтримали проект —   хто знижкою на обіди, як от Pacha Mama SutraBar, хто надав приміщення для проведення навчальних сесій — IT компанії GlobalLogic та MobiDev, громадська ініціатива “Чорнобильска Історична Майстерня”, Харківська Державна академія дизайну та мистецтв. Були й меценати, що побажали лишитись невідомими, які передали велику кількість своєї продукції задля забезпечення кава-брейків під час тренінгів.
Сподіваємося, що наша співпраця над подібною школою відбулась не в останнє, а випускники нинішньої “І-Дії” продовжать свою активістську діяльність і скоро самі ділитимуться досвідом із новачками.
Автор - Наталка Трофімова