1
травня - день міжнародної солідарності трудящих, хоча багато хто сприймає це як
черговий вихідний для "шашлича". У нашій маленькій справі по
облаштуванню клумби в центрі Люботина зібралася чимала компанія людей, які провели
це свято у суспільно корисній праці. Ініціювали та організували весь процесс 4 свідомих мешканця Люботина, а приєдналися та підтримали більше двадцяти. Непогано, чи не так?
До останнього моменту ми хвилювалися про те, скільки людей прийде, скільки квітів на посадку буде зібрано, чи не піде дощ... Але не дивлячись на ці плутані думки, зворотної дороги вже не було, адже дата й час призначені, запрошення розповсюджені серед місцевих.
Усі ми просто розтанули, коли до об'єкту нашої підвищеної
уваги (до клумби) почали стікатися люди, багато людей - гарних та свідомих -
наших однодумців. Приєднався и 4-класник Ваня, з яким ми познайомилися кілька
днів назад підчас фарбування лавочки, він першим визвався нам допомогти у той
день. Люди, що живуть поруч виходили допомагати сапками, деякі виносили квіти
прямо на лопатах та надавали воду для поливу. Люди приїздили навіть з інших
районів міста, аби долучитися до файної справи, яка пробуджує людей та розриває
порочне коло пасивності.
Квітів зібралося багацько - іриси, лілйник, дюшенія,
хоста, піони та інші. Цих квітів вистачило на периметр та центри
обох клумб, як і планувалося спочатку. досвідчений квітникар Лариса підказувала,
де та як краще розміщувати квіти, але і кожен бажаючий міг долучитися до
створення композиції.
Наш
друг - волонтер з Португалії - у цей день віддав перевагу допомозі на клумбі,
замість відвідування пікніку з такими ж іноземними волонтерами, як і він сам. Бо
все ж таки приїхавши в Україну, бажає познайомитися із народом та культурою у
найрізноманітніших проявах. Його чоловіча сила була дуже доречною, та й дітлахи
із захопленням згадували вивчені в школі англійські слова (й нарешті використовували
їх у реальному житті). Ще одним приємним моментом було те, що дуже активну роль
в ініціативі відігравали двоє працівників Міськради, які приділяли справі свій
вільний час, а подекуди й гроші для того, аби містечко почало своє перетворення
у "прекрасного лебедя". Сподіваємося, більше працівників отак з душею
будуть працювати на благо міста.
Клумба починає своє нове життя, а разом із нею і Люботинська спільнота. В обох
випадках роботи ще багато - поливати, вдосконалювати, експериментувати. Але
підчас спільної роботи ми ясно зрозуміли, що все можливо і багато чого залежить
від нашої готовності взяти на себе відповідальність діяти, творити та надихати
людей та середовище.
Дописати коментар